| Вторник, 22 Мая 2012 Года | 06:36 | | | | | змінюю кольори й вектори. ще не звикла до того, що волосся знову темне.
дивно так, 72 дні тому я чітко знала чого хочу, що робитиму далі. розсміши бога, розкажи йому про свої плани.
всі мої плани полетіли в тартарари.
саме час креслити нові лінії польоту. тільки вже вдвох, разом, складати списки покупок і справ, поїздок, зустрічей, бажань, обіцянок...
якось тепер і не дуже пишеться. "коли щасливий, то якось не думаєш над тим, що треба писати"
думки матеріальні. одного дня просто вирішила бути щасливою. і от. 72 дні щастя. все починається із нас самих. і ми такі, якими хочемо бути.
| | |
| Вторник, 08 Мая 2012 Года |
08:34 | | | | | на робочому столі висить маленьке таке віконце із підписом "ми разом 58 днів". думаю "лише 58 днів!" а потім "аж 58 днів!" за цей час не бачились ми тільки 1 день. так вже до тебе звикла. до хорошого швидко звикають. прокидатись і засинати разом.
і таке дивне, незвичне, незрозуміле, але таке чудове почуття, коли ще не прокинулась, але вже і не сплю. відкриваю очі і перше що бачу - оченята, які мені посміхаються. такі рідні рідні.
аж плакати хочеться. я з тобою вперше від щастя плакала.
поряд з тобою байдуже що робити, що твориться навколо. це як з фотиком, ловиш тебе в фокус.. і все довкола просто розмивається.
я не знаю що далі. не знаю що робитиму. чим займатимусь і що з того буде. з дня на день - захист. формальність. ламається ще одна реальність. студентство закінчується. і треба дорослішати, братись за розум ну і далі за текстом.. треба.. я боюсь. багато всього боюсь. стільки всього хочеться робити..
трепет. ти з'явився тоді, коли я вирішила припинити пошуки, перестати чекати, і коли думала що ніколи вже не любитиму так, не кохатиму. ти - моє персональне диво.
| | |
| Вторник, 24 Апреля 2012 Года |
07:38 | | | | | 43. 43 дні поряд. не поїхали. не пофарбувалась. з'явилось 2 столи. ще 2 фотики - ломомильниця і якась плівкова мильниця. треба купити плівки і всю її перепаскудити. вчора нарешті здала той грьобаний талон. алілуя. сьогодні дізнаюсь результати останнього іспиту. лось. вчора лось був настільки вкурвлений, що і від нього можна чекати талону. втім, це не так страшно, як той що я вже здала. до кінця тижня треба здати диплом. все так швидко швидко швидко. зовсім немаєчасу на друзів.. та блін..бракує часу щоб волосся пофарбувати, що там вже казати про вилазки з народом кудись. заросла дуже, пора вже готуватись до літа і вистригтись. ще зовсім трошки. з 5 травня починаються захисти магістерок. 25 - офіційне вручення дипломів, мантії і все таке. і далі.. свобода. що далі.. я не знаю. хочеться робити багато всього і одразу.
такі довгі 43 дні. не уявляю свого життя без нього.
| | |
| Среда, 11 Апреля 2012 Года |
07:09 | | | | | рівно місяць. а відчуття таке ніби знаааачно більше. за цей місяць стільки всього встигли - зїхатись, набити схожі татуювання, познайомитись з батьками і друзями.. рівно місяць.
сьогодні здаю талон. перший і єдиний за всі 5 років навчання. страшно подумати що зі мною буде якщо сьогодні не отримаю той залік. навіть уявляти не хочу. і не буду. я сьогодні отримаю залік. і все тут.
у всякому разі приводів щоб напитись вистарчає. а то вже не можу. нерви здають.
| | |
| Понедельник, 09 Апреля 2012 Года |
06:30 | | | | | 29. так багато багато всього сталось. здала всі крім одного заліки. смішно отримати перший за все життя талон з останнього заліку в останньому семестрі. можна вбивати себе фейспалмами. тільки от ті, хто знає що за дядько лубкович мене зрозуміють. щось із тим всім буде. треба писати диплом. І ПРАЦЮВАТИ ТРЕБА.
за вихідні перетягли в мої 40 квадратів кууууупу коробок і кульочоків. розгребти ще не встигли, тому вєсєльє триватиме і нині.
заліковка моя застрягла в гуртожитках. блядь. а оптрібна вона мені нинєчкі. двічі блядь. завтра перший екзамен. тричі блядь.
| | |
| Вторник, 27 Марта 2012 Года |
07:48 | | | | | це епік епік епік... це.. піздєц.. понеділок почався з піздєца. розпреділення рецензентів - у мене сербенська. зав каф. бляяя... це.. на кафкдрі сказали ""ну, співчуваємо, моліться, може на 3 й захистите.." тоїсть якою б генальною я не була.. що б не зробила.. "може на 3 й захистите.." а може й не захистите та? блядь! ненавиджу, ненавиджу універ! і неотримала перший залік.. капа... что с тобой, милая? страшно?
вдома.. втома..
примарки із такого недалекого минулого.. чужі такі..дратівливі.. взаємонепотрібні..
- розказуй, який він у тебе? - він чудовий..
16..
- якогось ранку я тебе нікуди не відпущу - я все чекаю коли не відпустиш
мо..
| | |
| Воскресенье, 25 Марта 2012 Года |
19:19 | | | | | ну чьо тут скажеш.. я пережила ще один тиждень. новий відлік показує 14й день. вимірюю тривалість щастя. 14й день щастя.
| | | | |